Сторінка для вчителів

В.Р. Ходаковська

МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ВПРОВАДЖЕННЯ СОЦІАЛІЗАЦІЇ

НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ І ЛІТЕРАТУРИ

Демократичні зміни, які відбулися в Україні, вплинули на розвиток освіти, визначенні мети, методів діяльності. Основною метою освіти XXI століття є всебічний розвиток людини як особистості та найбільшої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання людини з активною громадянською позицією, з високим рівнем свідомості, патріотизму, поваги до прав і свобод демократичного суспільства. Сучасний учитель, як ніколи, має бути готовим до змін. Відомий давньокитайський філософ і політичний діяч Конфуцій говорив: «Не навчайте дітей так, як навчали вас – вони народилися в інші часи. Якщо ви хочете навчити дітей мислити по- іншому, вам доведеться навчитися учити по-іншому». І тільки особистість, що володіє педагогічною майстерністю, сміливістю у виборі форм і методів здатна діяти нестандартно, інноваційно.

Інформаційна революція, глобальні технічні, політичні зміни відкинули багатьох молодих людей за межі соціальної активності. Вони не змогли пристосуватися до нових реалій життя, звикли до думки, що за них вирішували інші, а тому втрачали свій інтелектуальний і творчий потенціал, не знайшли свого місця в соціумі. Нині оновлене суспільство потребує креативних особистостей, здатних самостійно мислити, приймати нестандартні рішення, застосовувати знання в різних галузях. Сьогодні недостатньо вміти здійснювати якісь операції, отримувати готові знання, а важливо їх здобувати самостійно в процесі навчання. А тому завдання сучасної школи підготувати компетентного випускника, особистість, в якій поєднано освіченість, ініціативність, здатність працювати в колективі, орієнтуватися в будь-яких життєвих ситуаціях, прогнозувати й досягати мети. Сучасний учитель повинен розвивати ті вміння і навички, які допоможуть учням адаптуватися в майбутньому, реалізувати свої можливості в повній силі, формувати компетенції, які випускник зможе застосовувати впродовж усього життя для свого сталого розвитку. У роботі з дітьми головним є не предмет, який ми вивчаємо, а особистість, яку ми формуємо. Сьогоднішній активний учень, а завтра активний член нашого суспільства, який зможе взяти відповідальність за долю країни, сім’ї, який розуміє, що навчання для нього є необхідністю, щоб реалізувати плани в майбутньому.

Щоб надати необхідної компетентності для успішної діяльності в дорослому житті, учень має вчитися здобувати інформацію самостійно, дискутуючи, відстоювати власну думку, працювати в умовах конкуренції, спілкуватися, спільно розв’язувати певну проблему. На це і спрямована моя робота на уроках української мови і літератури. Важлива умова навчання – організація самостійної навчально-пізнавальної діяльності, при якій суб’єктом є учень. Діяльність має бути добровільною, особистісно зорієнтованою.

Я працюю над проблемою “Інноваційні технології в розвитку творчої особистості

на уроках української мови і літератури”. Тема, яку я обрала, актуальна і важлива, тому що розвиває в учнів інтелектуальні, креативні, комунікативні компетенції, сприяє позитивній мотивації до пізнавальної діяльності, самореалізації, створює оптимальні умови розвитку творчої особистості, формує логічне та критичне мислення, забезпечує особистісно зорієнтований підхід у навчанні.

У своїй роботі я використовую різні технології: особистісно зорієнтовані, інтерактивні, проектні, комп’ютерні. Серед технологій інтерактивного навчання перевагу надаю технологіям кооперативного навчання (робота в малих групах, у парах, карусель, діалог), бо вважаю, що саме під час дискусій розвивається сам учень, відбувається самоствердження і самовираження особистості. Сучасний урок неможливо уявити без роботи в малих групах. Вона ґрунтується на спільній діяльності учнів і учителя, сприяє гуманізації стосунків між ними, розвиває критичне мислення.

Так на уроці літератури рідного краю з теми «Прекрасний світ любові в поезіях збірки Олесі Омельченко “Вселюбов”» учні працюють у малих групах. Клас поділений на 3 групи,крім того, кожна отримує різнорівневі завдання. Для першої – завдання репродуктивного рівня.

-       Які думки і почуття виникають у вас під час читання віршів Олесі Омельченко: «Послання», «Любити знов?Чи ждати вороття», «Прости мене,я дихаю тобою»

Для другої групи завдання конструктивного, дискусійного рівня.

-       Проаналізуйте вірш «І хрущі,і сади, і травневі меди». Поясніть, чому для Олесі Омельченко «…мов ковток крижаної води ця оманлива вольная дійсність».

Третя група отримує завдання творчого характеру.

-       Напишіть творчу роботу «Життєвий оптимізм у поезії “Здивований диптих”».

Учні озвучують роботу в групах. Часто використовую при вивченні нового матеріалу прийоми «Займи позицію» і «Зміни позицію». На уроці з теми «Проблема боротьби за вільне,творче,духовно багате життя за драмою –феєрією «Лісова пісня» Лесі Українки учні отримують завдання:

-       Чи до кінця Мавка бореться за своє щастя? Доведіть цю думку.

Відбувається аргументація,звучать різні позиції. Наприклад:

-       За своє кохання Мавка бореться,але не до кінця. Вона не змогла побороти в душі Лукаша почуття власника,який багатство ставив вище від почуттів і покликання серця.

-       Я не погоджуюся, що Мавка не до кінця  бореться за своє щастя. Хіба вона не перемагає у світі боротьби за Лукаша «Того ,що в скалі сидить». Мавка прагне пробудити свідомість Лукаша. Відбувається обговорення позицій, застосовується технологія «Зміни позицію».

  Мені імпонує така форма проведення уроків з української літератури як дебати,яка допомагає розкрити власне розуміння проблеми,розвиває критичне мислення,навички усного висловлювання. Так у 10 класі я проводила урок у формі дебатів з теми «Казка життя людства –вимисел чи реальність?» на основі раніше вивчених творів:драматичного етюду «По дорозі в казку»Олександра Олеся,поеми «Мойсей» Івана Франка ,новели Рея Бредбері «Усмішка».Учні отримали випереджувальні завдання,опрацювали додаткову літературу і виникли дві протилежні думки, з’ясувалося, що учні об’єдналися в групи: «Реалісти», «Романтики», група «Глядачі» і група «Експерти». Дебати відбувалися в такій послідовності.

  1.Висунення тези і антитези,аргументів спікерів команд.

  2.Перехресне опитування.

  3.Узагальнення дебатів,які закінчилися виступом суддів – експертів.

-       Однозначної відповіді на це питання немає,весь час жити в казці не можна,але потрібно приносити щось казкове у своє повсякденне життя.

  Головною метою вчителя є сформувати особистість, яка має високі духовні якості, є носієм кращих надбань національної та світової культур. Саме через мову учні засвоюють моральні поняття, формують ціннісні орієнтири,які є показником сформованої особистості,показником рівня її соціалізації. Особливо це вдається на уроках розвитку зв’язного мовлення. Так на уроці української мови з теми «Усний твір-роздум у публіцистичному стилі на морально-етичну тему» учні складають заповіти Людяності: не будь байдужим до зла, допоможи слабким і беззахисним, не проковтни ковток, якщо спраглий того бажає, поділися і хлібом, і словом добрим, підтримай і допоможи товаришу.

Дуже важливо навчити учнів реально оцінювати свої досягнення та досягнення інших. Ці вміння допоможуть пристосуватися в майбутньому суспільстві, зможуть зайняти активну позицію в соціумі. А тому  часто використовую на уроках картки самооцінювання, в яких учні виставляють собі оцінки за критеріями: ви брали активну участь у роботі на уроці; ви відповідали переконливо і логічно; ви правильно добирали цитати,аргументували.

У новому Державному стандарті базової та повної загальної середньої освіти важливим завданням визначено приведення якості освіти до нових потреб часу.

Список використаної літератури

1.     Бех І.Д. Особистісно  зорієнтоване навчання: Науково-методичний посібник. – К.: ІЗМН, 1998. – 204 с.

2.     Пометун О.І., Пироженко Л.В. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Науково-методичний посібник. – К.: А.С.К., 2004. – 192 с.

3.     Фасоля А.М. Особиснісно зорієнтоване навчання: цілепокладання, рефлексія, оцінка// Українська мова та література. – 2004. - №7. – с. 2-9.

Cамостійна робота- шлях до професійної майстерності вчителя

Відомий давньокитайський філософ і політичний діяч Конфуцій сказав:»Не навчайте дітей так,як навчали вас-вони народилися в інші часи.Якщо ви хочете навчити дітей мислити по-іншому,вам доведеться навчитися учити по- іншому»

         Сучасний учитель,як ніколи,має бути готовим до змін,а тому його робота повинна бути спрямована на вдосконалення педагогічної майстерності,на підвищення своєї професійної кваліфікації.Учитель має постійно розвиватися індивідуально,оновлювати свої теоретичні знання,бути здатним до саморозвитку,творчого пошуку,засвоювати та впроваджувати нові інтерактивні,інформаційні технології,розвивати професійні компетентності.

         Я працюю над проблемою «Розвиток інтелектуально-творчих здібностей на уроках української мови і літератури».Тема ,яку я обрала,актуальна і важлива,тому що розвиває в учнів інтелектуальні,креативні,комунікативні компетентності,сприяє позитивній мотивації учнів до пізнавальної діяльності, самореалізації,створює оптимальні умови розвитку творчої особистості ,формує логічне та критичне мислення,забезпечує особистісно зорієнтований підхід у навчанні.   У своїй роботі я використовую різні технології інтерактивного навчання,але перевагу надаю інтерактивним технологіям кооперативного навчання(робота в малих групах,у парах,карусель,дебати,діалог)

         Сучасний урок неможливо уявити без роботи в малих групах.Ця робота ґрунтується на спільній діяльності учнів і учителя,сприяє гуманізації стосунків між ними,розвиває критичне мислення.Так на уроці літератури рідного краю з теми»Прекрасний світ любові в поезіях збірки Олесі Омельченко «Вселюбов» учні працюють у малих групах.Клас поділений на 3 групи,крім того , кожна отримує різнорівневі завдання.Для першої -завдання репродуктивного рівня.

-Які думки і почуття виникають у вас під час читання віршів Олесі Омельченко: «Послання» , «Любити знов?Чи ждати вороття» , «Прости мене,я дихаю тобою»

Для другої групи завдання конструктивного ,дискусійного рівня.

         -Проаналізуйте вірш «І хрущі,і сади, і травневі меди».Поясніть, чому для Олесі Омельченко «…мов ковток крижаної води ця оманлива вольная дійсність.

Третя група отримує завдання творчого характеру.

         -Напишіть творчу роботу «Життєвий оптимізм у поезії «Здивований диптих».

Учні озвучують роботу в групах. Часто використовую при вивченні нового матеріалу прийоми «Займи позицію» і «Зміни позицію». На уроці з теми «Проблема боротьби за вільне,творче,духовно багате життя за драмою –феєрією «Лісова пісня» Лесі Українки учні отримують завдання:

         -Чи до кінця Мавка бореться за своє щастя?.Доведіть цю думку 

Відбувається аргументація,звучать різні позиції.Наприклад:

         -За своє кохання Мавка бореться,але не до кінця.Вона не змогла побороти в душі Лукаша почуття власника,який багатство ставив вище від почуттів і покликання серця.

         -Я не погоджуюся ,що Мавка не до кінця  бореться за своє щастя.Хіба вона не перемагає у світі боротьби за Лукаша «Того ,що в скалі сидить».Мавка прагне пробудити свідомість Лукаша.Відбувається обговорення позицій ,застосовується технологія «Зміни позицію».

         Мені імпонує така форма проведення уроків з української літератури як дебати,яка допомагає розкрити власне розуміння проблеми,розвиває критичне мислення,навички усного висловлювання.Так у 10 класі я проводила урок у формі дебатів з теми «Казка життя людства –вимисел чи реальність?» на основі раніше вивчених творів:драматичного етюду «По дорозі в казку»Олександра Олеся,поеми «Мойсей»Івана Франка ,новели Рея Бредбері «Усмішка».Учні отримали випереджувальні завдання,опрацювали додаткову літературу і виникли дві протилежні думки,з”ясувалося,що учні об”єдналися в групи: «Реалісти», «Романтики»,група «Глядачі» і група «Експерти».Дебати відбувалися в такій послідовності.

         1.Висунення тези і антитези,аргументів спікерів команд.

         2.Перехресне опитування.

         3.Узагальнення дебатів,які закінчилися виступом суддів – експертів.

         -Однозначної відповіді на це питання немає,весь час жити в казці не можна,але потрібно приносити щось казкове у своє повсякденне життя.

Основним методом засвоєння знань з мови вважаю метод спостереження за мовними явищами. Дуже важливими є системність ,послідовність,наступність при вивченні нового матеріалу.Ці принципи зумовлюють взаємозв”язок різних мовних розділів.Нове засвоюється не ізольовано,а включається в наявну систему знань,між новим і уже засвоєним встановлюються логічні зв”язки.Так перед вивченням складних речень учні повторюють сполучники підрядності і сурядності.А при вивченні складнопідрядних речень методом спостереження умовно поділяємо сполучники підрядності на перехідні і неперехідні.

         Перехідні:що,щоб,коли,мов,як,наче.

         Неперехідні:

         умовні(коли б,якби,якщо);

         причинові(бо,тому що,через те що,оскільки);

         мети(для того щоб,з тим щоб);

         допустові(хоч,дарма що,незважаючи на те що,хай ,нехай)

Ураховуючи те,що сполучники завжди знаходяться на початку підрядного речення,можна легко визначати відразу вид складнопідрядного речення. Вважаю,що тему способи передачі чужого мовлення  краще було б вивчати після складного речення,тому що непряма мова передається складнопідрядним реченням.

Навчання має бути зрозумілим і легким для сприймання і запам”ятовування.Адже давно відома істина: «Усе просте- геніальне,а все геніальне-просте». Вивчаючи основні чергування приголосних ,учні легко запам”ятають їх,коли записати слова  з чергуваннями в певній логічній послідовності:

         нога,ніжка,нозі  г-ж-з

         рука,ручка,руці  к-ч-ц

         вухо,вушко,вусі  х-ш-с

Це чергування застосовується при творенні і написанні нових слів:прикметників і іменників, Наприклад: Сиваш-сиваський,птах-птаство.Частини мови учні повторюють у такій послідовності ,в якій вивчалися. Перші частини мови прикметник і іменник асоціюються з додатком,а остання самостійна частина мови прислівник-з обставиною

         Отже,навчання сьогодні має бути сучасним,практично спрямованим,зрозумілим і легким для сприймання.На мою думку,найкращі результати можна отримати лише шляхом гармонійного поєднання старого і нового, урізноманітнення відомого і впровадження щойно засвоєного.